НАРБУТ: творець успішного українського бренду

Його називають творцем національного бренду. Сам же він називав себе "мазепинцем полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинським сином, живописцем гербів і емблем" (напис на авторському гербі). 
Ґеоргій Нарбут – автор головних символів молодої Української Держави, що постала на руїнах Російської імперії. Завдяки йому новостворена держава почала шукати власну символьну мову у своєму доколоніальному минулому і на його основі витворила новий візуальний образ модерної України. 


[цикл статей про українську живописну спадщину, створений за підтримки Українського культурного Фонду]


Це йому ми завдячуємо зображенням нашого національного символа — тризуба, державного знака Давньої Руси – на гербі УНР та грошових знаках. Це Нарбут переніс мотиви козацького бароко, козака з мушкетом із давніх гербів Гетьманщини до візуального канону України ХХ ст. Щедрий на національні мотиви дизайн банкнот українських карбованців та гривень, численні взірці книжкової та ужиткової графіки,  офіційні поштові марки того часу – таким є творчий спадок українського графіка під №1.

Ґеоргія (Юрія) Нарбута справедливо називають творцем успішного українського «бренду», позаяк саме він розробив усі головні символи країни – герб, державну печатку УНР, поштові марки, банкноти, національну абетку. Це були знакові символьні речі, що підтверджували появу нової держави, яка відчайдушно змагалася за відновлення своєї незалежності у 1917–1922 роках. Прожив він лише кілька років у вільній Україні, але встиг непомірно багато зробити для її впізнаваності у світі. Його бренд успішно працює і донині.

Нарбут був нащадком давнього козацького роду. Народився на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії, заснованого його предками-козаками. Був з дворянського і священичого родів. Вчився у Санкт-Петербурзі, Мюнхені, але завжди повертався до рідного Глухова.

Як згадує сам художник: "З малих років, скільки себе пам’ятаю, вабив мене живопис. За відсутністю фарб і олівців, яких я не бачив, поки не потрапив у гімназію, я використовував кольоровий папір: вирізав ножицями і клеїв борошняним клеєм". Він постійно малював – у їдальні, на терасі, "сідав за малюнок вранці, працював увесь день, всю ніч, не лягаючи спати, а тільки викурюючи гори цигарок, працював ще вранці і до обіду здавав малюнок, — згадував художник Дмитро Матрохин. 

Нарбут був "націоналістом" у мистецтві. Залюблений від дитячих років в українську старовину, він синтезував нашу візуальну спадщину з мистецькими впливами західного мистецтва і виробив не тільки власний виразний графічний стиль, але й українську візуальну естетику, яка стала національним брендом країни.  

Художник надихався артефактами української давнини – вивчав барокову архітектуру церков часів Мазепинського гетьманування, давні рукописи, орнаменти української вишивки й килимів (особливо припадав до велетенської колекцієї українських килимів свого друга Василя Кричевського), досліджував давні українські грамоти і герби (просто фанатів від геральдики). У 1912 році оформив експозицію українських артефактів ХVІІІ ст., привезених до Санкт-Петербурга, і через його руки пройшли сотні безцінних експонатів української старовини. Тому так голосно з Нарбутових робіт промовляють до нас знаки й символи Давньої Руси і Гетьманщини, мотиви народного мистецтва і барокові орнаменти – а все це разом творить модерне обличчя України ХХ ст.  

Фундатори Української академії мистецтв. Сидять (зліва направо): Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек; стоять: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук

Георгій Нарбут був не тільки геніальним графіком, але й прекрасним, як би тепер сказали, менеджером – гуртував довкола себе мистецький світ – художників, мистецтвознавців, поетів, театральних режисерів. Йому вдалося створити продуктивне мистецьке середовище, виховати майбутнє покоління художників, які згодом продовжили його справу.

Парадоксально, що сам Нарбут не мав формальної мистецької освіти, позаяк навчався самотужки по художніх школах Санкт-Петербурга й Мюнхена. Був генієм-самоуком.

Але саме Нарбут став співзасновником і першим ректором Української академії мистецтв, розробив цілу систему навчання книжкових графіків і заклав підвалини для освіти поліграфістів. Для Нарбута важливою була естетика українських видань загалом, дизайн усієї поліграфічної продукції – книжок, журналів, плакатів. У його книжках довершеними були навіть форзаци.

Міжнародне визнання прийшло до Нарбута у 1914 р., коли на всесвітній книжковій виставці в Лейпцигу він був нагороджений золотою медаллю і дипломом.

Часи Нарбута — се період творення нового обличчя книжок, доба вишуканих книжкових обкладинок і нової книжкової графіки. Йому ми завдячуємо і новими українськими літерами – Нарбут створив власний український шрифт. «Українську абетку» 1917–1919 років вважають архітвором художника – його magnum opus, найфундаментальнішим проєктом, що мав формувати смак українців до власної національної культури.

«Українська абетка» Нарбута — незаперечний тріумф української графіки. Ми вперше отримали абетку включно з літерою «Ґ» (яка ще недовго буде прописана в українському правописі — 1933 року з ідеологічних міркувань окупаційний московський режим репресує цю літеру аж до проголошення незалежності України 1991 року). Роздивімося аркуш літер г і Ґ (гетьман, голуб, ґвинт): горда постава гетьмана з булавою, гармата з ядрами, гетьманський герб, галузки дуба, що проростають з руїн, білий голуб, що витає над сходами давнього палацу, велетенський гвинт, опертий об стіну, та інших багато інших символічних деталей. 

Ґеоргій Нарбут уповні повертається до нас щойно у незалежній Україні, а сторіччя від дня смерті митця стало приводом для масштабних видавничих проєктів. 2020 року Видавець Олександр Савчук видає «Українську абетку», зібравши від однією обкладинкою всі аркуші двох варіантів абетки та доповнивши їх дослідженням. Того ж року видавництво «Родовід» випускає у світ реконструкцію «Нарбутівського Збірника», що вийшов з друку 1933 року, але так і не дійшов до читача —  весь наклад було ліквідовано, позаяк більшість його авторів на той час були заборонені або й знищені під час репресій. У «Родоводі» видано також монографію Мирослави Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду» кількома мовами, що дозволяє представити творчість Нарбута у світі.

Author: Оксана Левицька

Kovcheh
Address:ADDRESS STREET City, Country
Email:kovcheh.ukraina@gmail.com