Гуцульська ікона на склі [приватна збірка Остапа Лозинського]. Унікальне явище в українській іконографії кінця ХІХ - поч. ХХ ст. – самобутні і легко впізнавані, мальовані на склі дзвінкою червоною барвою (тому ці образú ще називали «червоними»).
Центральне місце у народному культі Гуцульщини належить Святому Миколаю – саме до нього зверталися гуцули у всіх земних напастях. Важливим святим був також Святий Юр — покровитель скотарства – адже успіх цього промислу був для горян питанням життя і смерті. Серед улюбленців – Покрова, Свята Катерина і Варвара, Святий Ілля.
A unique collection of Ukrainian carpets from private collections. The Poltava carpets are woven with colored wool and represent the gardens of paradise. They are easily recognizable by their lush floral ornamentation and a frame of curly floral garland. The centers of carpet weaving in the Poltava region were Dykanka, Sorochyntsi, Reshetylivka, Zolotonosha, and Novi Sanzhary.
These carpets are magical, no matter they don't fly. They are perfect, and therefore could make the gods envious - that's why weavers would deliberately mix up the pattern, making a mistake in their perfect geometry. Their patterns affect the mind like a psychotropic weapon, activating archaic layers of some long-forgotten sign system.
Унікальна гуцульська кераміка з приватних збірок Львівського Інституту колекціонерства. Ці шедеври світового рівня, створені українським народним генієм, – наша культурна візитівка у світі. Кахлі і миски ХVІІІ-ХІХ ст., якими захоплювався сам імператор Франц-Йосиф, тепер у вільному доступі на нашому сайті.
Центром гончарства на Гуцульщині були містечко Косів і село Пістинь – їхні околиці виявились багатими на добру глину. Тож гуцули навчились добре місити глину і виробили власний самобутній стиль. Їхні полив’яні кахлі та миски, розмальовані зеленою і жовтою фарбами, здавалося, замішані на весняному сонці.
Квіти, тотемні тварини, люди і святі, церкви і побутові сценки з'являлися на кахлях завдяки унікальній техніці – ритування або гравіювання. А ще гуцульська кераміка впізнавана за колоритними патьоками. Спершу може здатися, що це помилка непрофесійного майстра. Але насправді так проявляється унікальний почерк народного генія, що робить ці вироби особливими.
У тьмяній гуцульській хаті з маленькими віконцями й низькою стріхою яскраві миски і кахлі дійсно виконували «сонячну» роботу, радісно виблискуючи глазурованою поверхнею у відповідь на кожен промінчик, що падав на них знадвору чи з печі. Гуцульська кераміка мала попит навіть у румунських й угорських землях. А ще, кажуть, сам цісар Франц-Йосиф замовив собі піч у відомого майстра Олекси Бахматюка.
A 'pysanka' Easter egg is a symbol of the Sun god, resurrection, and springtime renewal. From the most ancient of times, Ukrainians have painted the birds’ eggs with magical patterns, aided by wax and natural dyes.
Pysanky eggs are created during Lent in preparation for Easter. Many are drawn during this time, a whole basket — some would be taken for blessing at church, some given as gifts to relatives and friends (a special one for a groom), some placed under icons until the next year.
Pysanky eggs have served as talismans and medicine. On Saint George’s Day, the sacred egg would be rolled over every inch of cattle, from head to tail, to keep them smooth and healthy. On the morning of Easter, young women would infuse water with their pysanky and dukach — for beauty and wealth. Pysanky are mediators between the world of the living and the world of spirits. After Easter breakfast, the shells of the pysanky would be thrown into the river and be carried beyond the sea to our ancestral “Rahmans”, declaring to them that “Christ has risen!” Our Elders say, “The world will exist for as long as people “write” pysanky”.