За основу цієї козацької пісні взято «Вѣрші на гербъ Войска Запорожского» («Вірш про герб Війська Запорізького») з Літопису гадяцького полковника Григорія Граб'янки. А літопис той описує історію козацтва з часів його виникнення і до 1709 року. І у вірші сему описується перший герб вільнолюбного козацтва – козака-лицаря з мушкетом на плечі, який стоїть на сторожі рідної землі. Автором музики до цього поетичного тексту став український церковний діяч, вчений, письменник, композитор і богослов Дмитро Туптало (1651-1709).
ДетальнішеСтаровинний бенкетний кант XVIIст. «Пийте, браття, попийте» – світська пародія на духовний кант з «Псалтирі римфотворної» (1685) Симеона Полоцького. Це була смілива для свого часу поетична версія біблійних текстів, що стала дуже популярною у барокову добу. Робилося це, аби псалми було легше адаптувати для співу у храмі, і в такій адаптації допускалась певна поетична свобода щодо канонічного тексту. Найчастіше творили їх мандрівні монахи чи бурсаки, імена яких залишилися невідомими.
Детальніше
Широка, як степ. Могутня, як Дніпро. Її любили співати кубанські козаки. Вона звучить в опері Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”. Її мусів мати у своєму репертуарі Шевченковий Перебендя. А у нашому концерті цю історичну пісню виконує Львівська національна чоловіча хорова капела «Дударик» під керівництвом Дмитра Кацала.
ДетальнішеСтаровинний бароковий кант “Ной” в обробці сучасного українського композитора Івана Небесного став фінальною піснею грандіозного концерту Ковчег “Україна” – концерту, що вмістив Х століть української музики.
На палубі Ковчегу зібрались всі його учасники, щоб закликати українців будувати свій культурний Ковчег, аби врятувати скарби української культурної спадщини і власну ідентичність – “Строй свій Ковчег, український Ною!“
Детальніше