Ми вважаємо, що особливим цинізмом є однією рукою писати пост, у якому висловлювати співчуття диригенту Львівської опери з приводу трагічної загибелі його батьків в Ірпені, а іншою – підписувати контракти з тими, хто прямо причетний до їхнього вбивства. "За те, що відбувається нині в Україні, російська культура і російські культурні діячі несуть відповідальність поряд із російською зброєю. Бо саме культура і її носії поставляють в російські мізки уявлення про те, що таке «добре» і що таке «погано», саме вони вибудовують їхню систему цінностей – ту систему цінностей, яка дозволяє потім бомбити пологові будинки і музеї" (зі статті Катерини Щоткіної для ДТ).
Дякуємо за принципову позицію багатьом українським композиторам і музикознавцям, які не побоялись голосно заявити про неприпустимість таких дій з боку вищезгаданої української культурної діячки. Адже жодні заслуги, ордени чи регалії не можуть оправдати співпрацю з ворогом в час війни, рейдерські захоплення чужих проектів, крадіжку інтелектуальної власності чи порушення інших юридичних і етичних норм.
Як зазначив директор Українського Інституту Володимир Шейко, ‘cancel Russian culture’ є нашим інструментом самозбереження, а не актом агресії.
Культурна платформа "Ковчег Україна" припиняє будь-яку співпрацю з Оксаною Линів.
п.с. Окрім зазначеного вище, наша платформа мала дуже сумний досвід співпраці з цією скандально відомою українською диригенткою. Засновники Ковчегу Ярина Винницька і Дмитро Осипов (ініціатори платформи і власники бренду) заявляють про рейдерську атаку на їхній проект з боку пані Линів, про несанкціоновані спроби за їх спиною зареєструвати торгову марку на їхній бренд, про безпрецедентне свавілля – пані Линів власними руками знищила спільний ютуб-канал музичного підпроекту Ковчег "Україна" з сукупними мільйонними переглядами (де тільки пісня "Птах" авторства Сергія Жадана і ДахиБрахи мала 400 тис. переглядів) лишень для того, аби в одноосібному порядку без жодного погодження з автором і креативним продюсером проекту створити власні паралельні канали і сторінки у соцмережах, чим спантеличила наших прихильників, а також знищила всю комунікаційну стратегію, фірмовий стиль і піар-кампанію музичного проєкту "Ковчег" (історія про те, що відбувалось за кулісами музичного проекту Ковчег "Україна" чекає свого оприлюднення згодом). Наглядова рада та меценати фестивалю класичної музики "LvivMozArt", співзасновницею якого є пані Линів, поставили їй категоричну вимогу повернути стосунки з "Ковчегом" у правове та етичне поле, інакше вона втратить свій фестиваль. Неймовірними спільними зусиллями після багатомісячної праці юристів з обох сторін було фіналізовано Меморандум про співпрацю, у який пані Линів вносила безліч правок і неодноразово перепогоджувала, але в результаті так і відмовилася підписувати (шантаж, маніпуляції, перекручування фактів, систематичні приниження – тут був задіяний весь її "типовий" арсенал). Ми ще мали надію повернути стосунки у конструктивне русло, але після ганебної колаборації з російськими виконавцями в час війни не бачимо більше серед пасажирів нашого "Ковчегу" пані Оксану Линів.